Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    А.Волинська
* * *
Весна стоїть на роздоріжжі.
Морозом знову узялася,
а не теплом. Не з теплотою
слабенький березень згаса;

Якби ти був до мене ніжним,
Якби ти щедрим був на щастя —
То наді мною і тобою
Такі б стояли небеса!

Весна то в приморозки вбрана,
То в холод вкутала обличчя,
І латки снігу аж до квітня
З трави старої не сповзли;

Ти вже давно мені — не рана,
Не безнадія і не відчай,
Ти — болем латане терпіння,
Яке притерпиться…
Коли?!