Володимир Сосюра
1898 — 1965
Б | В | Г | Ґ | Д | Ж | З | І | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Х | Ч | Я | Всі
Б «Безладно торохтить по бруку день бездумний...»
«Бреде зо мною рядом Осінь...»
В «Вартовий. Мармурові колони.»
Васильки
«Вже в золоті лани, і вітер кличе зорі...»
«Вишневий платок зав’язала...»
Вікна
«Вітер шумить ясеновий...»
«Все блукаю, марю я...»
«Вулиці шалені, вулиці кохані...»
Г Ганна
«Глянув я на море — засиніли чари...»
«Голову розбив я об каміння неба...»
«Губи в губи... тепло і вишнево...»
Ґ «Ґерґоче місто, і сніг лягає...»
Д «Дитина порізала пальчик...»
Ж «Життя — не дим і не омана»
З «З дитиною ти біля мене...»
«Зустрів її таку тендітну...»
І «І все, куди не йду, холодні трави сняться...»
«І пішов я тоді до Петлюри...»
Іду
Й «Йду до Дніпровського Івана...»
К «Коли потяг у даль загуркоче...»
Крізь вікна
Л «Ластівки на сонці...»
Люблю
М «Магнолії лимонний дух...»
Маки
Малиновий платок
Марія
«Маслини в далі — чередою...»
«Ми на драбинах зор за днем золотодзвонним...»
«Минай, проклята ніч, минай!»
Місто
«Моє сяйво погасло навіки...»
«Може, ми й не друзі»
«Море — в берег, і сині одгони...»
Н На снігу
«На шматки порізав свою душу...»
«Налетіла й умчала гроза...»
«Не скажу я ні слова востаннє»
«Небо і хмари — мов листя торішнє»
О «О губи, губи вишнево-темні...»
«О кучері ясні і очі Беатріче...»
«Оглядає останні вагони...»
«Од вечірнього, од синього снігу здається...»
«Оддзвонила давно Революція»
Осіннє
«Осінній вітер з Туркестану»
П «Пам’ятаю, вишні доспівали...»
«Підіймається місяць над містом...»
«По брудному місту я блукаю»
Р «Рани гніву...»
«Рвав восени я шипшину...»
«Рипнула дверима осінь...»
«Розстилає вечір рядна...»
С «Синьо, розвіяно — в далі»
«Сміхом і піснями...»
«Смуглявий і стрункий. А золоте волосся...»
Степ
Т «Так ніхто не кохав. Через тисячі літ...»
«Такий я ніжний, такий тривожний...»
«Там за лісом салдати Ейхгорна»
«Темні заплакані вулиці»
У «У плащі»
«Уже зоря золоторога...»
Х «Хай огонь на оголені нерви...»
«Хто розуміє цей жах, коли душа така одинока?..»
Ч «Чайник кричить,— на дорогу...»
«Чого задумався, пацан...»
Я «Я води наберу на долоню...»
Як проходжу я мимо
«Як сонце до істоми гріє...»